Сьогодні, 9 листопада, у День української писемності та мови, директорка нашого Інституту Валентина Ґрещук та провідні фахівчині Наталія Драніцина і Ганна Шкорута, а також інші викладачі, студенти, працівники Прикарпатського національного університету та загалом усі охочі мали змогу приєднатися до написання ХХІ Радіодиктанту національної єдності. Текст читав український письменник Юрій Андрухович, а в методичній роботі над диктантом брала участь мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. Усі, хто писав, мали можливість перевірити свою грамотність і водночас відчути національне єднання.
Директорка нашого Інституту на практичних заняттях зі Стилістики разом із бакалавринями груп УМЛс/о-41 та УМЛф-42 склали пошану рідній мові та поринули у глибину краси українського слова. Філологині читали і мелодійні поезії, і надзвичайно глибокі нариси, і проникливі новели, і змістовні доповіді, які самостійно створили. Кожен, хто мав можливість висловитися, зміг торкнутися найпотаємніших глибин серця. Бакалаврині спробували відобразити у своїх художніх текстах красу і всеосяжність рідного слова. Хтось закцентував увагу на його милозвучності та важливості, хтось – на стійкості, яка проявлялася у часи боротьби із заборонами на використання української мови. Кожен намагався показати свою любов до рідного слова та передати її іншим.
Студентки запропонували всім охочим долучитися до флешмобу за допомогою хештегу #мова_доля_нашого_народу, щоб поділитися своїми творчими здобутками, міркуваннями і вшанувати нашу солов’їну, барвисту, мелодійну українську мову! Ось як це зробила Василина Тимінська:
«У кожного народу є незмірне багатство душі – його мова. Вона найбільший духовний скарб, у якому народ звеличує себе, яким представляє світові найцінніші набутки свого серця й мудрості, передає з покоління в покоління досвід, культуру, традиції. Українська мова — найсвятіше багатство, наш скарб:
«То — наше слово, то — щоденне чудо,
То — сонця зір крізь каменя більмо,
То — дух народу — о всесильний Буддо!
Все в нас бери — лиш мови не дамо!..»
Знати, берегти і примножувати рідну мову – обов’язок кожної людини. Тому й зрозуміло, що народ, який не усвідомлює її значення – не може розраховувати на гідне місце у світі».
Долучилися до святкування Дня української писемності та мови і маґістрині Факультету філології. На заняттях із Методики викладання української мови у вищій школі студентки груп УМЛф-11м та УМЛс/о-11м разом із директоркою нашого Інституту підготували відеоролики із поезіями про українську мову, які їм найбільше до душі. Магістрантки намагалися показати всю силу і велич українського слова й наполегливо закликали кожного дбати про рідну мову.
Ось як ділиться враженнями від проведеної роботи Юлія Гашинська:
“Ми обрали фах філолога, бо любимо українське слово. За роки навчання безліч разів переконувалися, що наша мова унікальна, багата, довершена, тому й любимо її ще сильніше. Латинське прислів‘я вчить, що граматиці підкоряються навіть імператори. Ми живемо мовою: пізнаємо світ, спілкуємось і передаємо досвід завдяки мові, знаємо й про 134 заборони української мови, тому основною метою є не допустити 135-ої. Ми прагнемо, щоб сьогодні лунало українське слово, закликаємо всіх охочих долучатись до нашого флешмобу. Записуйте відео з поезіями чи текстами про українську мову і публікуйте їх за тегом #хайзвучитьукраїнськамова. Переконана: для вас це буде ще одна нагода помилуватися рідним словом!”
Переглянути відеоролики можна за покликанням:
https://www.facebook.com/100008794003456/videos/607196217366795/
https://www.facebook.com/100017289362474/videos/410650314099833/
Ще раз вітаємо всіх із Днем української писемності та мови! Нехай наша рідна мова згуртовує та об’єднує українців, обов’язок яких любити, цінувати та захищати її.
