Директорка нашого Інституту взяла участь у поетичному марафоні «Наші музи не мовчать! Разом до Перемоги!», який проводить Національний музей літератури України. Поезії учасників присвячені цьому непростому, але визначальному і героїчному періоду нашої історії.
«Із перших днів війни у мене практично щодня народжується нова поезія – у такий спосіб я намагаюся боротися з ворогом, підтримувати відважний український дух. Дякую, що є тепер можливість поділитися з Вами».
Ми знову хворієм з тобою,
Ще ковідні рани болять…
На цей раз страшною війною…
Нам вірус приніс окупант.
Моя Україна хворіє –
передінфарктний стан…
Ліки потужні потрібні
Встигнути тільки б нам.
Мамо моя, Україно,
Ти нам потрібна жива.
Не залишай нас, рідна.
Ми всі за тебе в боях.
Зараз ми всі на фронті:
на передовій і в тилу,
Вже на горизонті
Сонце несе нам весну!…
Ми вже отримали дозу
від тої страшної чуми.
Діти, старі та дорослі –
Усі вакциновані ми.
Скоро, вже зовсім скоро:
виробився імунітет.
Ми проганяєм ката,
нехай іде він геть!!!
Ми ще не так йому кажем,
але я промовчу,
серце у тебе слабеньке,
вилікую – і скажу!!!
Мамо, моя Україно,
Уже незабаром ти
дихнеш на повні груди,
стабілізується тиск,
кров запульсує в жилах,
серце заб’ється в такт.
Щезне той вірус навіки.
Згине рускій кат.
Ми переможемо, мамо,
бо ти дала нам усе:
розум, енергію, силу.
Нам врятувати б тебе…
Зовсім, вже зовсім скоро…
Ще трішечки потерпи.
Нам до Великодня треба
в порядок усе привести!!!
08.03.2022.
Сонце золотом з синього неба
посипає землю щодня.
Згине, щезне, зітліє отрута,
що засіяла клята війна.
Березень двадцять другого!
Вперто крокуй вперед.
До Перемоги над ворогом
робимо ще один злет.
Ми вже окрилені долею.
Ми вже в польоті усі:
влучно цілимо в ворога
в небі та на землі.
Сонце!!! Сип далі золотом.
Небо!!! Сохрани нас від ворога
Земле!!! Зіллям і травами
нам Україну зціли!!!
23.03.2022
Сайт музею: